ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Дорогий Олексій Миколайович, звертаюся до Вас з бідою, і маю надію на допомогу.
Я працювала завідуючою током №1 ДПДГ "Агрономія", в 2005 році на той час директор ДПДГ "Агрономія" Чмирь С.М. вступив до лав СПУ, та став першим секретарем обкому. Всі працівники господарства, як і я стали членами СПУ.
Нам дійсно сподобалась програма партії, ми всі читали газету "Товариш", та повірили в Вас як в свого лідера. Хоча нам було не зовсім зрозуміло, як така людина як Чмирь С.М., який бив людей, знущався над робітниками та по іншому порушував закон, зміг зайняти таку високу посаду в лавах СПУ. Як потім ми довідалися, це сталося завдяки його спілкуванню з Вінським.
Пройшли вибори 2006 року, Чмирь С.М. став народним депутатом України. Ми були дуже раді, що цей дрібний тиран поїхав з нашого села, але не тут було. Маючи відносини з президентом УААН, якій підпорядкована "Агрономія", Зубцем М.В., призначив керівником Миколаївського інституту АПВ свою креатуру Савченка І.М., та керівником ДПДГ "Агрономія" Наконечного В.В. Практично контролюючи інститут АПВ, та ДПДГ "Агрономія", з якого знімав "вершки".
Пройшов час, прийшли вибори 2007 року. Напередодні виборів Чмирь С.М. зібрав весь актив села, господарства, дільничну виборчу комісію, на тих зборах була і я, і сказав, що Агрономія голосуватиме за БЮТ. У нас був шок. Люди, боячись репресій голосували за БЮТ. По Агрономійській виборчій дільниці більше 50%.
Зрозуміло, що вибори соціалісти програли і Чмирь С.М. втратив депутатство, але не перестав хотіти знаходитись у владних коридорах. Тому знову спілкується з Вінським. Ми, на підприємстві неодноразово готували "грунт" для зустрічі "високого гостя": Готували полювання на кабана в нашому лісі, били свиней на ковбаси.
До нас доходили чутки, що Чмирь С.М. побив другого секретаря обкому СПУ Чухарєва у себе в кабінеті в м. Миколаєві вул. Спаська 7, і той тікав закривавлений до сусіднього будинку, де розміщений УБОЗ, це бачив весь персонал обкому.
А тепер про свою біду: Працюючи завтоком, я привласнила 180 кг насіння люцерни. Матеріали на мене були подані в міліцію і прокуратуру. На підставі того, що реалізаційна вартість насіння складає 20 грн. за кг., збитки склали 3600 грн., мене мали притягти до кримінальної відповідальності, хоча все насіння я повернула до господарства. Проводячи перевірку прокуратура району встановила, що собівартість 1 кг насіння люцерни складає 1 грн., і збитки складають 180 грн. На підставі цього по відношенню до мене було відмовлено у порушенню карної справи.
Коли Чмирю С.М передали повідомлення про відмовлення в порушенні карної справи, він збісився. 6.12.2007 він викликав до себе в кабінет в контору ДПДГ "Агрономія" головного бухгалтера Янчук Г.І., з претензіями про те, що вона видала довідку про низьку вартість насіння люцерни, супроводжуючи це погрозами фізичної розправи: "Ви ох...лі!, перестали мене боятись, крадете у мене під носом, боїтесь якогось прокурора, а не мене, який вам платить гроші, ви мої раби, я ваш феодал!".
Після цього погрожуючи Янчук, заставив її писати заяву на звільнення "за власним бажанням". Коли та стала писати, став її питати "Чого ти не просися?". Янчук сказала, що проситися не буде, залишила заяву, та намагалася вийти з кабінету. Чмирь став бити її ногами біля дверей. Після цього, через секретаря визвали мене до нього в кабінет. Свою розмову Чмирь почав з нецензурної лайки, і почав мене допитувати, скільки я дала прокурору за закриття справи, скільки я ще вкрала з току, і став погрожувати мені фізичною розправою та вбивством. Після цього сказав, що так як я "Розвела його як лоха" і він мене зараз накаже. Чмирь підвівся з за столу і почав мене бити ногами. Це при тому що я вагітна 7 місяців, у мене великий живіт і мені через тиждень йти в декретну відпустку. Я відвернулася прикриваючи живіт руками, тому удари попадали, по ногам, спині, ниркам, та іншим частинам тіла. Я кричала, просилася що я вагітна, але нічого не допомогло. Потім Чмирь заставив мене написати заяву про звільнення "за власним бажанням". Після чого я пішла додому. Після цього батько завіз мене в Арбузинську ЦРЛ, де мені надали медичну допомогу, та поклали на стаціонар з діагнозом: загроза переривання вагітності. Я звернулася до прокурора області.
Олексій Миколайович, розберіться в ситуації. Вагітних жінок не били ногами навіть фашисти у війну, а у нас є такі "соціалісти-фашисти", та "соціалісти-феодали".
Ганна Литвин, 10.12.2007
|
