Не будь байдужим! Напиши есе про І.Мазепу

Активними учасниками та спонсорами громадської організації “Не будь байдужим” є українські музиканти. Це гурти Мандри, Тартак, СКАЙ, Мотор'ролла, Ot Vinta!, Гайдамаки, О.Скрипка з ВВ, Фагот з ТНМК, Росава та чимало інших. Всеукраїнська акція “Хто такий для мене І.Мазепа?” спрямована на школярів і має на меті привернути увагу молоді до легендарної постаті українського гетьмана. Міністерство освіти і науки України також підтримала акцію і звернулась до міських відділів освіти і науки з проханням сприяти проведенню акції.

Протягом вересня учні шкіл мають ознайомитись з темою, визначитись з позицією, заповнити заявку на участь в акції. Протягом жовтня вони мають написати твір на тему “Хто такий для мене І.Мазепа?”. Ці твори збираються координатором та відсилаються до м.Києва, де комісія буде вивчати їх до грудня. Після цього будуть оголошені переможці. 1000 чоловік отримають заохочувальні призи – футболки, 100 чоловік отримають аудіолітературні набори (книжки та диски) і 10 чоловік отримають 1000 грн. для покупки літератури у столичній книгарні “Є”.

Всеукраїнська акція проходить лише у містах України і охоплює 41 місто. В нашій області в акції бере участь м.Миколаїв. Координатор акції по м.Миколаєву Олексій Козачинський розповів, що в м.Миколаєві до акції долучені 44 загальноосвітні школи. Бібліотекам цих шкіл були подаровані по 5 екземплярів книги кандидата історичних наук О.Ковалевської “І.Мазепа у запитаннях та відповідях?”, вчителі та учні ознайомлені з умовами акції.

О.Козачинський також повідомив, що крім вищевказаних призів, 5 переможців по кожному місту також отримають заохочувальні призи.

На думку координатора акції, метою акції є не збір уривків з інтернетних рефератів, а спонукання молоді до вивчення української історії, осмислення постаті І.Мазепи та викладення власної аргументованої позиції та думки щодо цього громадсько-політичного діяча і людини.

Як повідомляв сайт „Оглядач” лідер гурту „ВВ” Олег Скрипка на презентації акції зазначив, що він вважає І. Мазепу особою № 1 у світі. «Для мене (І. Мазепа) – це особа № 1, не тільки в Україні, але й у всьому світі. Я не так давно знайомий із його поезією, але я можу як фахівець сказати: якщо людина яскраво, глибоко пише вірші, пісні, то це не може бути нехороша людина або бездарний політичний діяч», – сказав О. Скрипка.

З питаннями та пропозиціями щодо акції в м.Миколаєві О.Козачинський просить звертатись до нього за тел. 8-066-521-81-21

Довідка від автора книги О.Ковалевської:

МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687-1709 рр.);  видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – поч. XVIII ст.

Народився 20 березня 1639 р. у с.Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної  української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с.Варниця поблизу м.Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає в наступному:

І. Державно-політична діяльність.

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В.Голіциним, так і з їх наступником – царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.

Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у „Коломацьких статтях” – угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.

З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р.Самара.

Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І.Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток („панщина”).

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

ІІ. Підтримка освіти та культури

Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.

Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського барокко”. Крім того, целеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.

ІІІ. Меценатська діяльність

Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.

 Крім будівництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м.Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.

В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.

Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур. Серед найбільш відомих творів - полотна історико-легендарного змісту відомих художників А.Деверія, Ю.Коссака, Л.Булянже, Г.Верне,  Т.Жеріко, Е.Делакруа, Є.Харпентера, М.Геримського; поетичні та прозові твори Дж.Байрона, В.Гюго, Ю.Словацького, О.Пушкіна, Ф.Булгаріна, Г.Асакі; музичні інструментальні та оперні твори  П. Сокальського, К.Педротті, Ш.Пурні, Дж.В.Гінтона, Ф.Педреля, П.Чайковський, М.Гранваль,  Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О.Титова, С.Рахманінова.