А де ваша дитина після 21.00?

Якщо у комп’ютерному клубі, то будьте готовими до того, що одного разу вам прийдеться забирати її з міліцейського відділку.

У четвер, 3 січня, о 22.00 годині Службою у справах дітей спільно з міліцією та ЗМІ у місті було проведено рейд комп’ютерними клубами з метою виявлення підлітків, що знаходилися у гральних закладах після 21.00.

Ще у травні минулого року, точніше – 18.05.2012, виконавчий комітет Первомайської міської ради прийняв рішення № 346 “Про запобігання дитячій бездоглядності…”, яким обмежено перебування дітей віком до 16 років на вулиці, у закладах громадського харчування та у розважальних закладах міста після 21‑ї години у осінньо-зимовий період (вересень – лютий включно) та до 22‑ї години у весняно-літній період (березень – серпень включно) без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють.

За словами завідуючої сектором захисту прав, свобод і законних інтересів дітей ССД Лариси Львівни Кравченко, з рішенням ознайомили власників клубів та операторів, про нього повідомили всі місцеві ЗМІ, в тому числі й телебачення. Є воно й на офіційному сайті міста. Тож відмовки власників про те, що “бачить не бачили, знати не знаємо” про таке рішення, не проходять, бо, як відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності. До того ж у кожній школі дітям роздали листівки із роз’ясненнями, адресовані батькам та самим школярам безпосередньо. Класні керівники навіть вклеїли їх у щоденники учнів. Та, мабуть, не всі побачили. А якщо й побачили, то не сприйняли всерйоз.

Бо у першому ж комп’ютерному клубі на вул. Одеській учасники рейду виявили двох неповнолітніх. Хлопці спокійно, наче так і треба, серед ночі сиділи в навушниках і ніяк не відреагували на візит офіційних лиць, аж доки їм не пояснили, що перебувати у розважальному закладі вони мають право до 21.00 години. Діти виправдовувалися, мовляв, про таке ніколи не чули. До речі, проживають вони досить далеко від Одеської, як збиралися добиратися додому серед ночі – невідомо. Лариса Львівна в телефонному режимі повідомила про інцидент адміністрацію школи, тож, думаю, хлопцям ще раз пояснять і повідомлять про рішення виконкому під їхній особистий підпис, а ще “відшукають” батьків і проведуть з ними виховну бесіду.

В інших закладах підлітків не виявили. І добре.

Глибоко обурює байдужість батьків до питання, де серед ночі вештаються їх чада. Що цікаво, коли ми спитали школярів номери телефонів батька чи матері, обидва їх не знали… Ну, тут гра “Вірю – не вірю”. Віримо і робимо висновок: у разі небезпеки довелося б їм стукати у рейку? Батьки, на жаль, зовсім не цікавляться дітьми, зате спонсорують їх небезпечне захоплення.

Нагадаємо: здійснити рейд спонукав випадок, коли неповнолітній повернувся з комп’ютерного клубу пізно вночі, а тим часом мати вже з ніг збилася його розшукувати (шукають пожежники, шукає міліція…).

Подібні рейди, в тому числі по перевірці продажу спиртного та сигарет підліткам, стали традиційними, тож тепер власники закладів навряд чи викрутяться і нікого не буде хвилювати, що “припис, мабуть, передали оператору, а вони міняються в подібних клубах, як рукавички”.

Батькам же нагадуємо, що ігроманія – така ж небезпечна, як і наркоманія. Для підлітків, надто захоплених комп’ютерними іграми, існує спеціальний термін – геймери. Вчені наголошують, що мозок затятого геймера сприймає те, що відбувається у віртуальному світі, як реальність. Причому сцени насильства у відеоіграх служать своєрідним тренажером, повчальним так само реагувати на події в реальному житті. І ще згадаймо: не так давно інтернет сколихнула новина – у Китаї батьки-геймери продали немовля, щоб отримати гроші на продовження гри…

Т. Лагнер

vsesvit-news.info