Вишивка, розшивка, шитво, гапт, гаптування, вишивання, шитки, мережка – таким різноманіттям прекрасних слів називають один із найхарактерніших для українського народу видів декоративного мистецтва. Жінки та дівчата ще здавна займаються ним. Орнаментальні та сюжетні зображення, що виконуються на шкірі чи тканині вручну (або ж за допомогою машини), існували ще у часи трипільської культури, а з часом їх чисельність збільшилася. З’явилося безліч технік, серед яких найпоширенішими залишаються гладь, хрестик, мережання, плетіння. Кожна деталь, фігура, колористика – думки і настрій майстрині, навколишній світ, доля українського народу. Тому в кожному регіоні є свої особливості. Результатові заздрять інші народи світу ще з самого початку: ну кому не сподобаються красиві рушники, сорочки, постіль, картини й інші особливі предмети із вкладеними у них любов’ю та працею? А кожна ж господиня знає, що по‑іншому діла не буде.
Вишивка, розшивка, шитво, гапт, гаптування, вишивання, шитки, мережка – таким різноманіттям прекрасних слів називають один із найхарактерніших для українського народу видів декоративного мистецтва. Жінки та дівчата ще здавна займаються ним. Орнаментальні та сюжетні зображення, що виконуються на шкірі чи тканині вручну (або ж за допомогою машини), існували ще у часи трипільської культури, а з часом їх чисельність збільшилася. З’явилося безліч технік, серед яких найпоширенішими залишаються гладь, хрестик, мережання, плетіння. Кожна деталь, фігура, колористика – думки і настрій майстрині, навколишній світ, доля українського народу. Тому в кожному регіоні є свої особливості. Результатові заздрять інші народи світу ще з самого початку: ну кому не сподобаються красиві рушники, сорочки, постіль, картини й інші особливі предмети із вкладеними у них любов’ю та працею? А кожна ж господиня знає, що по‑іншому діла не буде.
Юлії Миколаївні Чорній, як нікому, відомо, що саме завдяки бажанню, терплячості й кропіткій та довготривалій праці на стінах виростають трави, цвітуть вигаптувані квіти, сміються люди, плавають білі лебеді й шумить блакитна вода. Ще змалку вона полюбила рукоділля всією душею. І хоч тепер уже жінка на пенсії, а роки все летять і летять у сиву далечінь, вона пам’ятає свої найперші роботи і настрій, з яким їх майструвала. За життя назбиралася колекція вишитих рушників, скатертин, серветок та інших предметів домашнього вжитку. Юлія Миколаївна згадує, що багато вишивала гладдю, особливо в молодості, та пороздавала іподарувала дорогим людям немало чарівних робіт. Тепер переважно усі витвори майстрині, які залишилися вдома, вишиті хрестиком. Картина “Маки” у кімнаті господині створена ще у 1960 році. А “Троянди” розцвіли на чорному полотні, як життя на землі, ще у 1953 році в руках студентки педагогічного училища. Часу не було зовсім, але ночами Юлія Миколаївна знаходила вільну хвилинку. Її чоловік, Василь Олександрович, розповів, що мама дружини теж була рукодільницею: ткала на спеціальному верстаті доріжки, килими, але вишивала трохи, менше від дочки, якій прищепила любов до такого життєдайного, життєрадісного заняття. Верстата того вже немає: такий раритет рідкість у наш час, бо ним не користуються, а українська вишивка переживе ще не одне покоління.
На створення одного шедевру йде приблизно 5 місяців – рік. Кольори у майстрині не мають переваги: всі хороші для картин, вишитих з журнальних чи інших шаблонів. Головне, щоб пасували й передавали відтінки змісту. Василь Олександрович так добре знає заняття своєї дружини, що сам розповідає про техніку такої роботи: кожен хрестик треба порахувати й перенести на полотно. Іноді майстриня відступає від еталонів, удосконалює. Наприклад, ніч на картині з янголом переливається “не просто кольором”, а відтінками синього, як насправді. Багато вишивок присвячені різним подіям. Коли народився онук, Юлія Миколаївна вишила зображення янгола-охоронця. Тематика картин різноманітна: переважно ікони, але є і пейзажі, вже згадані мною квіти. Особливо красивою є річечка з білими лебедями, лататтям та кам’яним містком, а за нею – замок. (Василь Олександрович коментує: “Схоже на Умань”.) Юлія Миколаївна розповіла, що з величезним бажанням вишивала пейзаж ще у 70‑му році з намальованої картини, яку побачила у людей. В одній з кімнат – “Три богатирі”. Майстрині дуже хотілося вишити їх ще з молодості – і вона оживила мрію, та ще й прямо з намальованого. А під час розмови зі знайомою про це зображення Юлія Миколаївна дізналася, що та вишила синові ікону та й закінчує доньці. І хоч моя співрозмовниця була атеїсткою, вирішила вишити своїй доньці теж. Так почалося вишивання ікон. Коли вже була готовою частина однієї, раптом стався інсульт. Днів 8‑9 жінка була у комі й нічого не пам’ятає. А через деякий час прийшла до тями, бо, лежачи, згадала, що не зробила важливе діло і почала “вишивати” пальцями у повітрі. Їй пообіцяли, що вона проживе ще довго і понавишиває багато картин. Так ікона була завершена, а за нею – ще багато.
Юлія Миколаївна в минулому вчителька української мови та літератури, тому колись вважала, що з такою професією не можна вишивати ікони. А тепер вишила і доньці, і синові. Та ще й учням своїм привила любов до свого захоплення на уроках домашнього господарювання в Іванівці. Серед них тепер є навіть чоловік, Микола Гладущенко. Одна з дівчат стала майстром вишивки у Києві, заробляє завдяки захопленню непогані кошти.
Господар дому провів екскурсію з історичними довідками про кожен витвір мистецтва, радіючи та пишаючись умінням дружини. На одній стіні, де колись був килим, тепер 7 ікон, вишитих хрестиком, у рамках зі склом. Одна з найяскравіших серед них – “12 апостолів”. Поява такого іконостасу в оселі сталася після того, як він приснився господині. На той час було лише 3 готові картини, а пізніше колекція поповнилася. Та й це не вся вона, бо ще чимало їх не знайшло собі місця на стінах кімнат дому.
Згадує співрозмовниця, що колись була школяркою, а щоб стати престижним піонером, треба було, за командою директора, загітувати 10 чоловік зняти в оселях ікони. Мала Юля побувала лише у двох своїх бабусь, і вони відповіли однаково: “Не я їх чіпляла, не я і знімати буду”. А одна з них ще й розповіла, що ці самі ікони в кутку хати (а їх було багато) врятували їй життя під час війни. Уся хата була зруйнована снарядом, крім того кутка, а під ним сиділа бабуся. На ікони ж ні пилинки не впало! Інша ж бабуся розповіла ще тоді, що колись настане час, прийде цар Михаїл з плямою на голові, і людям дозволять вірити в Бога і не змушуватимуть знімати ікони. Бабуся заборонила розповідати про це навіть мамі: часи тоді були такі. Так і сталося, а тепер Юлія Миколаївна згадує і той вугол, і бабусь – усе. Багато хто скаже – байки. Але… Залишився матеріалізований душевний стан господині у вишитих шедеврах – іконах, картинах і прекрасних рушниках із національними орнаментами.
Запитую співрозмовницю, чим більше подобається вишивати: хрестиком чи гладдю? Виявляється, обома способами, “аби тільки були руки” (Юлія Миколаївна нещодавно пережила третій інсульт). Остання картина вишивальниці – незавершений портрет Тараса Шевченка. Тож тепер майстриня мусить довишивати і його, довести до кінця почату справу і пам’ятати, що життя продовжується.
Сегодня глава правительства Н.Я.Азаров посетил с рабочим визитом г.Николаев. Во время посещения краеведческого музея "Старофлотские казармы" Николаю Яновичу пришлось встретиться с работниками Судостроительного завода им.61 коммунара, которые вышли на митинг.
Один из крупнейших агрохолдингов и зернотрейдеров Украины — компания "Нибулон" — займется судостроительным бизнесом. "Нибулон" заключил предварительное соглашение о покупке судостроительного завода "Лиман" в Николаеве. Задуматься о развитии собственного судостроения в "Нибулоне" решили после того, как завод "Океан" сорвал график выполнения работ по строительству буксиров для компании, отмечают эксперты.
"В этом году мы ставим на ремонт 15 кораблей. Будет меньше выходов в море, чем необходимо, но уже в начале следующего года государство получит полноценный, боеспособный корабельный состав" - заявил находясь в Севастополе министр обороны Украины Дмитрий Саламатин.
Представителями ПАО «Черноморский судостроительный завод» и НАК «Нафтогаз Украины» проведены переговоры о возможности сотрудничества, и совместной работы. 16 буровых установок, заявленных ранее губернатором Николаевской области Н.Кругловым, оказались 16ю блоками-кондукторами.
11 июля 2012 года ФГИУ объявил конкурс по продаже 25% акций компании «Николаевгаз» (Николаев, Украина). Начальная стоимость пакета акций составляет 18,4 млн. грн. Заявки на участие в конкурсе принимаются до 24 июля 2012 года.
Мульти-фестиваль включал в себя разнообразные конкурсы и отборочные этапы: «Квест-фестиваль», «Студенческая мафия», фото-кросс, видео-конкурс «Кино за 48 часов», конкурс красоты «Перша Леді», студреспубликанская Pecha Kucha и, конечно же, самый веселый фан-отбор для команд и участников.
Со вчерашнего дня организаторы вызывают шок у активных участников мульти фестиваля «Студреспублика». А все вызвано их некомпетентности в вопросах по Фотоконкурсу.
Лето в самом разгаре - кто на работу, кто на отдых, а самые активные студенты города Николаева на Студенческую Республику 2012, финал которой пройдёт 23-24 июня в Парке Победы, где они отдохнут, получат заряд адреналина, море позитивных эмоций и возможность проявить себя!
Об этом говорится в письме Укрдержреестру в адрес партии.
В частности, в письме отмечается, что государственная служба готовит документы для суда о ликвидации Демократического Альянса в связи с нарушением процедур регистрации.
