Доля кожної дитини – державна справа

Взагалі, бути присутнім на таких засіданнях важко, виходиш звідти якась розбита і спустошена, особливо, коли вирішуються дитячі долі. Добре, якщо на краще, якщо дитина повертається в сім’ю чи знаходить нових батьків, але часто буває і навпаки. Кожна дитина має право на родину, але буває, що в родині їй гірше, ніж у притулку чи інтернаті. І покращення цієї ситуації в суспільстві я поки що не спостерігаю.

Нагадаю, що в притулок потрапляють діти, яких забрали від батьків-п’яниць правоохоронні органи, хтось сам втік із дому, а когось підібрали на вулиці, діти, позбавлені батьківського піклування, діти сімей, що знаходяться у кризовій ситуації тощо. Перебуваючи в притулку терміном до 3‑х місяців, вони в подальшому перерозподіляються у відповідні інтернатні заклади або повертаються в сім’ї, прийомні сім’ї чи будинки сімейного типу. І рішення по кожній окремій дитині приймає комісія, враховуючи те, чи взялися батьки за розум, чи забезпечені матеріально-побутові умови сім’ї тощо.

Далі кожен абзац – доля окремої родини. Читайте, думайте….

Так, по першій справі, де важкий підліток знаходився на умовному засуджені та тимчасово перебував у притулку, було прийнято рішення направити його після закінчення навчального року до інтернатної установи, щоб позбавити негативного впливу сумнівних компаній, через які підліток і “отримав пляму” на все життя.

Інколи матері не задумуються, що, народжуючи другу дитину, любов, піклування та батьківську увагу необхідно ділити на двох чад. В даній ситуації мати про це забула, тож причину, чому не займається 8‑річним хлопчиком, пояснила так: “Я на квартирі, а син з мамою, син не слухається і тікає зі школи”. Син знаходиться в притулку, мати жодного разу його не відвідала, приходить до дитини лише бабуся. Це при тому, що в сім’ї жахливі матеріально-побутові умови – немає де ані поїсти (діти їдять на табуретці), ані покупатися. Уявіть, що в одній кімнаті проживають бабуся, мати жінки, сестра, сама жінка з дитиною, двоє правнуків, один з яких дев’ятикласник і теж перебуває тимчасово в притулку. Рішення комісії цілком розумне й виважене – дітей не повернуть у сім’ю доти, поки родина не вирішить питання з житлом, яке нібито має придбати взамін їхньої халупи підприємець.

Третьою розглядалася справа 4‑х дітей, мати яких після кодування знову почала вживати спиртні напої. Комісію насторожило те, що продуктів харчування в домі не було, мати пояснила їх відсутність тим фактом, що її комісія про свій візит не попередила… Крім того, в домі частенько перебувають сторонні особи. Діти вже звикли жити в інтернатних установах і почувають себе там добре, тож було прийнято рішення відібрати дітей у матері без позбавлення батьківських прав.

Батьки чубляться – страждають діти. Дитину доля закинула в інтернат через те, що вона частенько прогулювала школу, мати проживає у здаваній квартирі, бо не може вирішити питання з колишнім чоловіком щодо спільного будинку, на який, до того ж, не оформлені необхідні документи. Жінка працює на мізерну заробітну платню, аліменти йдуть на оплату житла. В інтернаті про хлопчика гарні відгуки, він нормально навчається, тож дитина буде повернута матері, а батьку рекомендували вирішити питання з будинком і думати перш за все про дитину та її інтереси, а не сперечатися з дружиною. Члени комісії вирішили забезпечити дитину путівкою до літнього оздоровчого табору.

Права і обов’язки довелося нагадувати батькові дівчинки, у якої майже 280 пропусків уроків за один семестр і яка в нічний час у нетверезому стані була затримана під час рейду. Батько начебто дбає про дівчинку, ство­рені належні умови, але справитися з чадом не може, а донька батька, мабуть, не надто цінує. Дівчинку повернуть у сім’ю і сподіваються, що вона зробить відповідні висновки. На обліку в ССД вона все таки залишиться.

Як це не прикро звучить, але дитячий алкоголізм процвітає. Підтвердженням цьому стала наступна історія – парубок, відправляючись на уроки, зранку вживає спиртне. На питання Валентини Трянової до матері: “Що ви робите, щоб запобігти цьому?” мати відповідає: “Лекції читаю”. Як на мою думку, лекції читати вже запізно. До розгляду подальшої долі парубка комісія повернеться після закінчення навчального року.

В. Сухомлинський писав, що діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка… На жаль, не всім дітям це судилося. У березні о 20.00 годині в районі вул. Коротченка працівниками міліції був знайдений маленький хлопчик, одягнений не по сезону – без шапки, в колготах та шортах, домашніх капцях. Вже в притулку були виявлені певні проблеми у розвитку дитини через недоглянутість та відсутність уваги. Дитина мала букет захворювань – остаточні прояви педикульозу, коросту тощо. Крім того, хлопчик після весняної “прогулянки” застудився і перебуває на лікуванні з двосторонньою пневмонією та дерматитом. На питання, як так сталося, що дошкільнятко в пізній час бродило містом, бабуся, доволі молода міцна жінка, відповідає, що лягла відпочити, а хлопчик пішов собі гуляти, бо дуже хотів потрапити до цирку. Знаєте, що найбільше дивує в цій історії? Бабуся отримує на онука чималі кошти (дитина має статус сироти), то невже така необхідність працювати замість того, щоб доглядати маля? Далі – більше. За інформацією працівників цілодобового дитячого садочку, одяг, який приносила бабуся, був брудний, дитина не брала участі в дитячих святах, хлопчик навіть не мав навичок користування туалетом, а сусіди розповіли, що бабуся часто буває напідпитку та за дитиною зовсім не дивиться. Опіку з бабусі таки зняли, і слава Богу, гірше хлопчику вже не буде.

Характер дитини – зліпок характеру його батьків. Якими батьками будуть наші діти, залежить від того, якими батьками є ми. Рішенням комісії була позбавлена батьківських прав жінка, яка залишила дитину на сусідів і півроку до неї не навідувалася. Жінка неодноразово була притягнута до відповідальності, в тому числі за заняття проституцією, а іншу, новонароджену дитину покинула у пологовому будинку.

Також комісія прийняла рішення щодо позбавлення батьківських прав тата підлітка, направлення дитини до дитячого будинку-інтернату в Миколаїв для подальшого навчання, дозволу дівчині-підлітку вийти з прийомної сім’ї за власним бажанням, зняття опіки за бажанням опікуна, призначення опікунства та дарування майна та з інших питань.

Валентина Трянова подякувала Н. М. Перковій за створення бази даних по різним категоріям дітей та сімей. Так, у Первомайську на обліку перебуває 111 дітей, схильних до правопорушень, 74 сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах. Також на обліку 471 дитина з категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходяться під опікою, з будинків сімейного типу тощо.

Т. Олексієва

vsesvit-news.info