Відповідальність суддів – особлива

День працівників суду – свято, встановлене Указом Президента з 2000 року, і відзначається щорічно 15 грудня.

Роль суддів важко переоцінити – саме вони забезпечують захист прав і свобод людини, утверджують принцип верховенства права, сприяють зміцненню України як демократичної та правової держави. Робота суддів важка і відповідальна, зайве нагадувати, що за кожним їх рішенням стоїть людська доля, людське життя, і якщо токар, продавець чи менеджер можуть помилитися у своїй діяльності, то помилка судді недопустима так само, як і лікарська. Кожна справа в суді – це томи документів, паперів, рішень, доказів, претензій, а в добі всього 24 години… Крім того, завжди буде хтось, хто незадоволений рішенням суду.

Позаду 2010 рік. Первомайський міськрайонний суд підбив підсумки, визначив завдання на майбутній рік. Яким був минулий рік, що змінилося в їх роботі? З цих та інших питань ми розмовляли з головою Первомайського міськрайонного суду, Заслуженим юристом України Анатолієм Олександровичем Сташенком.

А. Сташенко: 2010 рік для нас характеризується тим, що різко знизилося навантаження – кількість цивільних, кримінальних та адміністративних справ різко упала. Це пов’язано з різними причинами, одна з яких, мабуть, зневіра людей у тому, що вони можуть домогтися справедливості. Наприклад, в позаминулому році у нас був наплив дітей війни, потім він стих, тому що суд приймає рішення, рішення йде до апеляційного суду, а апеляційний суд його скасовує або змінює. Ще одна вагома причина – це неможливість звернутися до суду через брак коштів. Основний фінансовий тягар зараз лягає на людей. Необхідно заплатити 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, щоб лише звернутися до суду. Плюс державне мито. Ці кошти йдуть не до нашого суду, а до державного бюджету, а з бюджету відсоток коштів приходить до територіального управління судової адміністрації, а вже територіальне управління направляє кошти в суди. Ми сьогодні повертаємося в післявоєнні роки, коли не було на чому писати і не було можливості відправити почту. У нас немає марок, конвертів, немає можливості визвати людину до суду, це при тому, що кожен громадянин, що звернувся, платить за інформаційно-технічне забезпечення. В минулому році для нас був дуже кепський бюджет – жодної копійки не було виділено на ремонт, були заморожені будь-які будівельні роботи. В 2010 році ситуація ще гірша, фінансування ще більше знижено. Ми були забезпечені всього на 30 % від потреб, тепер ще менше.

• Тож виникає цілком закономірне питання: а що держава хоче домогтися від судів, що вона хоче в них бачити?

На кожному кроці ми чуємо, що суди – корумпована структура, що 51 % українців не довіряє судам, що треба розпеченим залізом випалювати корупцію та хабарництво. І люди, хоча не знають чим, теж не задоволені судами. А чому? Кожна людина має права, забезпечені законом. Наприклад, за законом діти війни мають отримувати щомісячні виплати, а держава їм каже: “Ні, в бюджеті не передбачено”.

• Як щодо соціальних гарантій працівників суду? Наскільки вони виконуються сьогодні?

Коли я йшов працювати в судову систему, я знав, що маю якісь соціальні гарантії, що у мене буде забезпечена старість. Ми мали право на 50 % пільги по оплаті комунальних послуг, через те, що держава не може виділити стільки коштів, щоб достойно оцінити нашу працю. І тут же держава в особі РЕСу, газового господарства, ЖЕКів ставить нам умову: спочатку сплатіть послуги в повному обсязі, а потім йдіть до суду і домагайтеся 50 % пільг. Це порушення моїх прав, бо тільки я можу вирішити, чи скористатися цим правом чи відмовитися від нього. Тож сплачую за послуги 100 %, немає сенсу вирішувати з державою ці питання, щоб не залишитися без газу чи світла. Така сама ситуація з путівками на санаторно-курортне лікування. Раніше давали на оздоровлення кошти в розмірі місячної заробітної плати, потім відійшли від цього і почали виділяти то тисячу, то дві, то три, але не просто так, а лише після того, як ти привезеш всі документи, рахунки тощо, лише тоді відшкодовували витрати. В цьому році Постановою 1097 від 1 грудня 2010 року ліквідовано й виключено статтю на оздоровлення. Я жодного разу так і не скористався путівкою, тепер уже й не скористаюсь. Щодо пенсій, то нам говорили: якщо суддя пропрацював 20 років, то незалежно від того, досяг він пенсійного віку чи не досяг, йому оплачується довічне утримання у розмірі 80 % від зарплати. Я, пропрацювавши 20 років і отримавши довічне утримання, відчув себе людиною, можна щось купити, заощадити, а наразі й це скасували, з 1 січня все буде по‑іншому. Звичайно, до 1 січня багато суддів звільнилося. З кожним роком для нас все стає гіршим. Ніхто з суддів себе захищеним сьогодні не вважає, немає впевненості у завтрашньому дні.

• Нещодавно в силу вступив закон про скорочення термінів розгляду справ у судах. Чи працює він?

Так. Зараз до винесення рішення повинно пройти не більше місяця, а для розгляду такої справи, як адміністративна, у нас 3‑4 дні. Як це можна зробити, якщо на території міста Первомайська пошта йде 2‑3 дні, а по району ще довше? Тут ще дуже багато запитань, залишається лише сподіватися на краще.

• Як вирішується проблема утримання підозрюваних під вартою?

Умов немає. Немає спеціального приміщення, де б утримувати людей. У нас всього 2 зали на 12 складів суду, це занадто мало, тож справи розглядаються в кабінетах суддів, які часом розміром 2х3, а туди повинні вміститися 5 підсудних, 5 адвокатів, 10 конвоїрів, суддя, секретар, ЗМІ та інші громадяни, які мають право відвідати засідання. Це небезпечно тим, наприклад, що нині епідемія туберкульозу, а поруч з хворими на відкриту форму працівники суду, міліції. І нікому до цього діла немає. Щороку ми отримуємо акти з міліції про те, що немає відповідних умов, а у мене немає ні рахунку, ні коштів, це все йде лише через територіальне управління, я відправляю акти туди, а вони там накопичуються з року в рік. Державу не цікавить за які кошти ремонтуються дахи, встановлюються металопластикові вікна, всі ці проблеми повинен вирішувати голова суду. А чому, якщо держава повинна забезпечити всі необхідні умови для роботи суду?

• Чи наблизить судова реформа, започаткована главою держави, Україну до європейського правового простору?

Судова реформа лише на початку формування, як це буде впроваджуватися в життя – побачимо, але те, що зруйнували відшліфовану збалансовану судову структуру, – факт. От наприклад, додалося адміністративне судочинство, тобто, щоб захистити себе від чиновників, громадянин чи організація вправі звернутися до суду, але де ж розглядати основну масу справ, який суд буде судом першої інстанції? Тож нічого кращого не знайшли, як скинути це на загальні суди. І ми, як були колись юристами “широкого профілю”, повинні стати суддями “широкого профілю” – розглядати сімейне, трудове, житлове, кримінальне, адміністративне судочинство. Тільки подумайте, якщо раніше я знав кримінальний кодекс напам’ять, тому що він з року в рік був стабільним, то зараз кожен день закони змінюються, один суперечить іншому і т. д. І так по кожному кодексу. Як бути в такій ситуації судді? Не може бути судді “широкого профілю”, потрібна спеціалізація, тому що існує маса всього, що необхідно знати судді. Необхідно не одну годину провести в мережі інтернет, щоб знайти відповідь на питання, розібратися. Сьогодні судова система така, що людина може заплутатися, куди їй звертатися. Людина звертається до адміністративного суду, а їй кажуть: ні, йдіть до загального; загальний каже: ні, йдіть до господарського. Крім того, невідомо, яка буде роль Верховного суду. Тобто питань залишається ще дуже багато.

• Яке зараз місячне навантаження на одного суддю і чи забезпечені ви комп’ютерною технікою в повному обсязі?

Так, комп’ютерною технікою ми забезпечені. Стосовно навантаження, то в минулому році було 170 справ на 1 суддю, до 1 грудня 2010 – 75 справ на одного суддю, з 1 грудня навантаження знову різко підскочило і сьогодні ми отримуємо по 200 справ на день від дітей війни.

Але життя триває. Користуючись нагодою, хочу привітати всіх свої колег зі святом, побажати міцного здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, успіхів у почесній і відповідальній діяльності, позитивних результатів у всіх починаннях, пройти всі нелегкі випробування, судам – і надалі залишатися органами реального захисту людини, її прав і свобод, честі і гідності.

Спілкувалася Т. Лагнер

vsesvit-news.info