Чи можемо ми бути спокійними за здоров’я своїх дітей?

Кожна мати, відправляючи дитину до дитячого садочка, хоче бути впевнена в її безпеці, та й віддаємо ми туди дітей не тому, що вони нам вдома заважають, а тому, що не кожна жінка сьогодні може дозволити собі не працювати, а жити на утриманні близьких чи держави. Та чи можемо ми бути впевненими в безпеці наших дітей?

З інформації, що надійшла в редакцію в телефонному режимі від батьків вихованців молодшої групи (від 2 до 3 років) ДНЗ № 16 “Калинонька”, нам стало відомо, що діти цього дитячого закладу отруїлися і найімовірнішою причиною харчового отруєння могла стати кабачкова ікра, яку діти вживали на сніданок, хоча дітям давали і плов, і суп із фрикадельками. Батьки також повідомили, що у кількох дітей після денного відпочинку почалася блювота, через що було викликано батьків і діти були відправлені додому. Одна дитина нині проходить лікування в інфекційному відділенні райлікарні з діагнозом гастроентероколіт, двоє дітей – отримували допомогу (крапельниці) в дитячому відділенні міської лікарні, інші лікувалися вдома. За словами батьків, вдома стан дітей значно погіршився. Крім постійної блювоти та проносу, піднялася температура. У дітей не було сили навіть ходити. До речі, вартість однієї так званої крапельниці, яка необхідна під час лікування, – 100 грн. Тож лікування дітей в інфекційному відділенні обійшлося батькам в суму до 500 грн. “Але чи можна купити здоров’я?” – наполегливо допитували нас батьки.

З метою перевірки даної інформації ми звернулися до завідуючої інфекційним відділенням райлікарні Людмили Павлівни Волошиної. Людмила Павлівна підтвердила факт, що 9.12.2010 на лікування до інфекційного відділення ЦРЛ з діагнозом “ГЕК (гострий ентероколіт) невстановленої етіології” поступила дівчинка К., що відвідує ДНЗ № 16, дитина виписана з лікарні 13.12.2010. Мати дівчинки начебто пов’язує захворювання з вживанням сирників домашнього виробництва.

10.12.2010 вихованець даного дитячого закладу, хлопчик М., захворів, а 11.12.2010 батьки звернулися за медичною допомогою, дитину було госпіталізовано з діагнозом “ГЕК”. Станом на 14.12.2010 дитина ще знаходилася на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні ЦРЛ з діагнозом “ГЕК”, перебіг хвороби середньої тяжкості. Мати пов’язує захворювання з вживанням йогурту. Але батьки інших дітей, за їх словами, не давали дітям жодних йогуртів чи підоз­рілих тістечок, та й такий збіг, що відразу у п’ятьох (!) дітей із семи чи восьми присутніх на той день у групі садочку була блювота та кишкові розлади навряд чи міг статися від домашнього харчування.

До речі, 13.12.2010 з того ж таки садочка, правда, з другої молодшої групи, до інфекційного відділення було госпіталізовано дівчинку і теж з діагнозом “ГЕК”.

Так збіг це чи ні?

За роз’ясненням ситуації ми звернулися до головного лікаря Санітарно-епідеміологічної станції міста Первомайська Михайла Григоровича Ковальчука. Михайло Григорович підтвердив факти перебування дітей у стаціонарному відділенні райлікарні та повідомив, що 10.12.2010 лікарем-епідеміологом санепідстанції І. А. Кобзарем, помічником лікаря Н. С. Антонюк було проведено епідеміологічне розслідування випадку захворювання, бактеріологічне обстеження дітей, які були в контакті з хворими і в наявності, працівників групи (вихователя та помічника вихователя), працівників кухні (2 кухаря та помічника кухаря), проведений відбір змивів із об’єктів довкілля та відібрано 2 зразки води на бактеріологічне дослідження. Результати обстеження біологічного матеріалу від 13.12.2010 р. – патогенні ентеробактерії не виділені. Інші дослідження ще в роботі. Під час епідрозслідування продуктів без супровідних відповідних документів та недоброякісних страв не виявлено. Умови зберігання харчових продуктів дотримуються. В групі проведена заключна дезінфекція. Встановлено медичне спостереження за дітьми терміном на 7 днів.

Звичайно, результати аналізу всіх посівів ще не готові, за словами завідуючої інфекційним відділенням, на це потрібно 4‑5 днів.

Про причини отруєння чи інфекції або чогось іншого говорити важко, але щось-таки спричинило масове захворювання дітей, і це щось може міститися або в продуктах, або в об’єктах садочка. Не можна тут виключати і людський фактор. Мене дивує той факт, що медсестра відправила додому 4 дітей, у яких були ознаки захворювання, хоча повинна була повідомити про це до лікарні та СЕС. Адже навіть необізнаній людині зрозуміло, якщо у однієї дитини блювота – може бути випадковість, у чотирьох із семи одночасно – ні.

“Чи могла спричинити отруєння кабачкова ікра?” – запитала я Михайла Григоровича. Він цього факту не виключає, хоча сертифікати на продукцію в порядку, але до кожної банки не заглянеш, та й банка банці – різниця. І я згадала, що коли відкриваєш банку ікри, куплену в магазині, то зверху під кришкою можна побачити таке, від чого її вже й їсти не захочеться. Однак отруєння міг спричинити і будь-який інший продукт, тож варто подумати, чи слід вводити до меню маленьких дітей консерви, сосиски та пельмені з розряду найдешевших, напівфабрикати тощо. Та й вибір постачальника для дитячих садочків повинен залежати від якості продуктів, а не від того, хто дасть найдешевше… Тоді й батьки будуть спокійні за здоров’я своїх дітей. Взагалі хочу порадити батькам звертати увагу на меню, і якщо ви помітили щось підозріле чи не бажане для своєї дитини, попросіть, щоб їй цього продукту не давали.

Мені здаються знаковими слова головного лікаря санепідстанції Михайла Ковальчука, що дитячий колектив – це лакмусовий папір всіх тих негараздів, які є в нашій країні. Тож здогадайтеся, що покаже цей лакмусовий папір нам завтра, якщо, за українськими законами, сьогодні виробники продукції абсолютно не відповідають ні за її якість, ні за її безпечність?

Т. Лагнер

vsesvit-news.info