У битвах загартовані

Віроломний напад фашистської Німеччини та її союзників на СРСР 22 червня 1941 року перервав мирну працю радянського народу і вся країна, в т. ч. і наше місто, стала перебудовуватись на воєнний лад.

У перші дні війни понад 5 тисяч первомайців пішли на фронт, вони з кожним днем наближали перемогу, а значить – і визволення нашого міста, як і ті понад 2 тисячі мешканців, які в липні 1941 року вступили в ряди народного ополчення, та понад 200 підпільників і партизан, які також внесли великий вклад у визволення міста над Бугом.
3 серпня 1941 року фашистські війська увірвались у Первомайськ. Розпочалась жорстока фашистська окупація, яка тривала до 22 березня 1944 року. За 968 днів окупації фашисти розстріляли понад 8 тисяч мешканців, було повністю знищено міське господарство, вивезено цінне устаткування, майно, розграбовано промислові підприємства, колгоспи, краєзнавчий музей, елеватор, мости, гідроелектростанцію, залізничну станцію. В руїни перетворилися 13 шкіл із 17‑ти, 9 лікарень із 12‑ти. Матеріальні втрати, нанесені місту, склали 196 мільйонів крб. Близько 2 тисяч мешканців міста вивезли до Німеччини.

Нарешті, 22 березня 1944 року, Первомайськ було визволено від фашистських окупантів. Ця подія стала святом для первомайців, яке щорічно відзначається на належному рівні.

В боях за наше місто особливо відзначились з’єднання 32‑го стрілецького корпусу (командир – двічі Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант О. І. Родимцев), 13‑та гвардійська стрілкова дивізія (командир – генерал-майор Г. В. Бакланов), 16‑та механізована бригада (командир – полковник М. В. Хотимський), 8‑ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (командир – генерал-майор М. А. Богданов).

А також: 29‑та зенітно-артилерійська дивізія (командир – полковник М. А. В’ялов), 119‑тий танковий полк та 95‑та гвардійська стрілецька дивізія, а також 39‑ий стрілецький полк (командир – капітан І. І. Ісаєв). Активну участь у визволенні нашого рідного міста брали наші земляки: Микола Васильович Богданов, Іван Федорович Медюк, Георгій Никанорович Моргунов, Борис Кіндратович Новобранець, Іван Михайлович Путилін, Андрій Миколайович Середа, Андрій Никифорович Чеботарьов та інші.

Під час зустрічей з нагоди роковин із дня визволення м. Первомайська наші земляки-визволителі розповідали, в яких надзвичайно складних умовах відбувалось визволення нашого рідного міста. Через танення великої кількості снігу та безперервні весняні дощі ґрунт перетворився на страшну багнюку. Навіть танки, маючи широкі гусениці, тонули в багнюці на 50 і більше сантиметрів. Швидкість була приблизно кілометрів 10 на годину. Автомашини ледве долали шлях. Артилеристам доводилося на руках переносити гармати і ящики з боєприпасами. Ноги бійців по коліна і вище були в багні.

Тил відставав. Нестача снарядів і патронів відчувалась особливо гостро, польова кухня теж відставала і солдати були голодними, мешканці міста підносили визволителям хліб, печену картоплю, пироги, сухарі тощо. Але ніщо не могло зупинити мужніх визволителів – ні шалений опір ворога, ні весняна повінь і багнюка.
22‑го березня 1944 року о 13‑й годині дня центр нашого міста було звільнено від ворога, а на окраїнах правого берега бої ще тривали до 27.03.

Першими вступили в місто, проявляючи мужність і стійкість, з’єднання 32‑го стрілкового корпусу, 13‑та гвардійська стрілкова дивізія, 16‑та механізована бригада, 8‑ма гвардійська ПДД і 29‑та зенітно-артилерійська дивізія, двом останнім дивізіям присвоєно найменування “Первомайських”.

Всім військам, які визволяли наше місто, наказом Верховного Головнокомандування СРСР від 22 березня 1944 року оголошена подяка, і в Москві на їх честь був даний салют 12‑ма артилерійськими пострілами зі 124 гармат.

Подвиг бійців і офіцерів, які брали участь у визволенні Первомайщини, увічнено в обелісках і пам’ятниках.

Безпосередніми учасниками визволення нашого краю написані цікаві книги: “Вітер воєнних років”, автор – генерал-лейтенант, командир 13‑ї гвардійської дивізії Г. В. Бакланов; “Чотири роки війни”, автор – генерал армії, командуючий 5‑ою армією А. С. Жадов; “Командири мужніють в боях”, автор – командир 39‑го стрілецького полку, капітан І. І. Ісаєв; “Полки билися по‑гвардійськи”, автор – І. К. Морозов; “Записки розвідки”, командир розвідки, підполковник В. І. Пінчук; “Твої, Вітчизно, сини”, автор – командир 32‑го гвардійського стрілецького корпусу, генерал-полковник О. І. Родимцев; “13‑а гвардійська”, начальник штабу 32‑го корпусу, полковник І. А. Самчук; “Через ріки, через гори”, командир 25‑го гвардійського стрілецького корпусу генерал-лейтенант Г. Б. Сафіулін.

У цих книгах юнаки й дівчата знайдуть багато пізнавального, цікавого, розумного про учасників боїв, побачать героїв такими, якими вони були в ті далекі грізні роки.

В школах, де мені доводилося бувати на зустрічах, учні мало обізнані з бойовим шляхом військ, які визволяли Первомайськ. І це не випадково. Узагальненого матеріалу немає навіть у місцевому Краєзнавчому музеї. А жаль. Час іде, події війни відходять в глибини історії, тож ми можемо багато втратити, якщо зараз не активізуємо пошукову роботу. Все, що маємо ми, ветерани, треба залишити у спадок нащадкам.

Первомайська міська рада ветеранів та правління Первомайської громадської організації волонтерів щиро вітають всіх ветеранів-визволителів і мешканців нашого міста з 65‑ю річницею визволення м. Первомайська. Живим – міцного здоров’я, довголіття, миру і добробуту, а тим, хто загинув за наше місто, рідну Вітчизну, – вічна пам’ять і слава! Шановні первомайці! Пом’яніть всіх загиблих і покладіть квіти до пам’ятників і обелісків, а живих оточіть увагою і любов’ю!

Г. О. Ікавчук, член президії Ради ветеранів, голова ПМТОВ

vsesvit-news.info