Нові горизонти для дітей із особливими потребами

У демократичному суспільстві до кожного члена колективу ставляться як до неповторної особистості, що може зробити цінний внесок у загальну справу. За справжньої демократії кожен громадянин має рівні права й можливості, тому ступінь залучення дітей із особливими потребами до активного суспільного життя може слугувати показником демократичності суспільства.

Коли діти з певними вадами виховуються та навчаються разом із здоровими малятами, у всіх них є рівні можливості досягти успіху. При цьому оцінюються конкретні досягнення дітей, незалежно від їх інтелектуального, фізичного, соціального чи емоційного стану.

На жаль, у нашій державі всю організацію життєдіяльності людини практично не орієнтовано на рівноправність того, хто чує, і того, хто глухий, того, хто бачить, і того, хто сліпий, того, хто рухається, і того, хто не може рухатися. Просліджується тенденція до соціальної та психологічної ізоляції людей із обмеженими можливостями. Та й сприймають їх по різному: хто байдуже, хто з жалем, і лише дехто прагне допомогти.

Сучасна педагогіка в світовій практиці має багаторічний досвід організації спільного навчання та виховання здорових дітей та дітей з різними фізичними, психічними, сенсорними, інтелектуальними вадами розвитку. Тому сьогодні завідуюча дошкільного навчального закладу – Центру розвитку дитини з особливими потребами “Вербиченька” Світлана Іванівна Козак розповідає про роботу свого закладу та відповідає на запитання, що хвилюють багатьох батьків. 

• Що мається на увазі під поняттям “діти з особливими потребами”?

Це діти, які в силу різних причин потребують посиленої уваги педагогів, що здійснюють навчання, виховання, соціальну підтримку цих дітей, тобто діти, яких природа позбавила можливості на достатньому рівні сприймати світ й відчувати свою належність до нього через хвороби, вади чи патологічний стан. Причини різноманітні: патологія вагітності, ускладнення родового процесу, а також соціальні фактори: дефіцит спілкування, обмеженість уваги або бездоглядність, безсистемність педагогічного впливу, соматичні захворювання. 

• Як проходить процес навчання та виховання таких дітей у вашому закладі?

Одним із альтернативних варіантів виховання дітей із особливими потребами є інтеграція в умови дитячого садка загального розвитку. З 1993 року наш заклад працює в цьому напрямку з метою забезпечення корекції психічного, розумового та фізичного розвитку, а в 2002 році заклад реорганізовано в комплекс “Ясла-садок – дошкільний заклад – Центр розвитку дитини з особливими потребами”, що і є прикладом інтеграції дітей до груп загального розвитку. 

• З якими проблемами ви стикаєтеся?

На початку роботи виникали певні труднощі: психологічне напруження під час спілкування з дітьми педагогів загальнорозвивальних груп, у батьків груп норми виникало чимало різних запитань, тому велася копітка робота з батьками: лекції, консультації, індивідуальні бесіди щодо забезпечення етичного, гуманного, милосердного, толерантного ставлення до дітей з обмеженими можливостями.

Шляхом бесід, довірливих розмов, психологічних тренінгів педагоги готували також дошкільнят до сприймання цих дітей, тому невдовзі проведена робота дала позитивний результат. І зараз діти спільно переглядають вистави лялькових театрів, використовують іграшкові посібники та спортивне обладнання на прогулянках, працюють на городі, купаються в надувних басейнах тощо. Театралізовані вистави за участю артистів усіх груп стали гарною традицією. Неспеціалісту важко відрізнити дітей із порушенням інтелекту від дітей загальноосвітніх груп. 

• Як використовуються можливості навчального процесу для корекційної роботи з дітьми?

Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу посідає особливе місце в практиці роботи з дітьми.

Важливого значення надаємо вирішенню діагностики дитини, рівня її інтелекту. Діти з відхиленнями в розвитку обстежуються за спеціальними тестами в присутності батьків. Тести допомагають виявити рівень розвитку дитини в 4 напрямках: соціальному розвитку, розвитку мовлення, грубої та тонкої моторики.

Якщо в тестах 3 мінуси, це означає, що дитина зациклилася в розвитку. Звертаємо увагу на те, якому вікові відповідають мінуси. Робимо певний висновок. Наприклад: розвиток мовлення дитини відповідає 3 рокам (хоча хронологічний вік може бути 5 років). Рівень інтелекту також визначається за спеціальними тестами, спеціаліст фіксує: рівень інтелекту відповідає дитині 4 років, а хронологічний вік, наприклад, 6 років.

Отримавши перші відомості про дитину, спостерігаємо за нею місяць. Пропонуємо нові ігри, нові види діяльності, потім проводимо поглиблене тестування з метою вивчення рівнів психічних процесів (пам'яті, уваги, сприйняття, уяви). Використовуємо тестові завдання психолого-медико-педагогічної консультації, завдання програми “Дитина” Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів. Вивчивши поглиблено розумові здібності дитини, складаємо індивідуальний корекційний план на кожну дитину на наступні 6 місяців. Логопед, дефектолог, вихователь відповідальні за досягнення тієї чи іншої мети, планують свою роботу з її урахуванням. Через 6 місяців перевіряємо, як дитина досягла мети, які результати. 

• А якщо результат негативний?

Мета ставиться реальна, тому про негативний результат не може йти мови. Далі знову тестування й постановка нових цілей. 

• Які переваги в тому, що дитина відвідуватиме спеціалізований заклад, для родини?

Піклування про дітей із вадами може бути складною справою навіть в ідеальних умовах і потребує від сім’ї значних зусиль. Коли маля починає відвідувати заклад, батьки бачать, що їхня дитина не ізольована від навколишнього світу й відчувають полегшення. Поступово життя таких родин стає наближеним до життя більшості звичайних сімей. Крім того, батьки отримують можливість працювати. В таких сім’ях можуть бути й інші діти. Якщо всі вони відвідують садочок, школу, то батьки можуть брати активну участь у їх вихованні й навчанні. Такі батьки отримують підтримку з боку інших батьків, з якими налагоджуються стосунки. Лише тоді, коли батьки й фахівці працюють разом, можна сподіватися на успіх. 

• Які ще спеціалісти працюють у вашому Центрі?

У реабілітаційному процесі, крім педагогів-спеціалістів, беруть участь практичний психолог, лікар-невропатолог Н. М. Осітковська. Щорічно з метою контрольного обстеження дітей оглядають спеціалісти Миколаївської обласної медико-психологічної консультації: психолог, дефектолог, логопед, психіатр. Вони дають рекомендації педагогам, батькам для оптимізації розвитку дітей. 

• Скільки всього дітей у садочку? І скільки дітей у спецгрупах?

Всього дітей 90, а в спецгрупах – 17, наповнюваність спецгруп 8‑10 дітей, тому тут повністю здійснюється індивідуальний підхід до кожної дитини. 

• Чи є спеціальні кабінети, чи створені в них умови для занять дітей спецгруп?

Так, кабінети є, а зал для свят та розваг загальний. 

• У якому віці діти можуть відвідувати садок?

Із 3 до 7‑8 років. Практика показує: якщо починати з трирічного віку – дитина до 6‑7 років, як правило, надолужує програму підготовки до школи. Хоча, на жаль, бувають і винятки.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до колег, батьків. Якщо ви помітили відхилення в розвитку дитини, не чекайте, не зволікайте! Заклад має змогу опікуватися малятами, які з певних причин не відвідують дитячий садок. Пропонуємо родині в зручний для неї час і на будь-яку тривалість приводити своє маля до дитячого колективу.

Т. Олексієва

vsesvit-news.info