Роман Забзалюк : Антикризовики впевнено трансформуються у кризовикiв Коментарi до зiбрання 4 вересня у стiнах парламенту представникiв вiд КПУ, СПУ, РП надає народний депутат V скликання Проурядова коалiцiя на чолi з Януковичем у черговий раз продемонструвала свою справжню мету – за будь-яку цiну залишитись при владi, навiть в умовах, коли жодна з ïхнiх обiцянок виборцям не була виконана, а краïна в соцiально-економiчному сенсi опинилася на краю прiрви. У такiй ситуацiï, здавалося б, на виборах i до людей iти нi з чим, немає про що звiтувати. Однак полiттехнологи кризовикiв пiдсказали, що за таких обставин найдоцiльнiше вести агiтацiю при вiдсутностi безпосереднього контакту з виборцем. Так би мовити, вiртуальне спiлкування. i найкращим для цього засобом є трибуна розпущеноï Верховноï Ради. Але ж як ïï використати, коли це пряме порушення законiв Украïни? Вагалися. Розумiли, що порушують i все ж пiшли на такий протиправний крок! Вiтiюватi розмiрковування О. Мороза про вимоги Конституцiï, при цьому цитуючи норми щодо планових виборiв, звiсно, упускаючи головне: вимоги Основного Закону про достроковi вибори, лише засвiдчили справжню мету так званого зiбрання екс-депутатiв пiд головним куполом краïни. Йдеться не про засiдання парламенту, який у такiй ситуацiï є простим зiбранням депутатiв V скликання, а тому прийнятi у такий спосiб рiшення носять лише декларативний характер, а про примiтивне намагання нагодувати виборцiв черговою полiтичною стравою – “локшину на вуха вже сьогоднi!”. А як iнакше ставитися до таких дiй антикризовикiв, коли саме вони мали неодноразово можливiсть проголосувати ще в 2006 роцi за зняття недоторканностi депутатiв та пiльг за законопроектами, якi вносили на розгляд сесiйноï зали фракцiя Блоку Юлiï Тимошенко. Що заважало антикризовикам, припинити зростання цiн на товари першочергового вжитку, зупинити комунальне ошукування населення, суттєво пiдвищити стипендiï, заробiтнi плати, пенсiï громадян пiд час прийняття бюджету на 2007 рiк, чого неодноразово вимагав i про що наголошував Блок Юлiï Тимошенко? Що заважало коалiцiï олiгархiв та ïх сателiтiв продумати нормальну схему надходжень до бюджету, наразi не за рахунок встановлення оброкiв на малий та середнiй бiзнес? Переконаний: ïм заважало одне – небажання працювати на народ, зате величезне бажання “вiдбити” у своï кишенi грошi, якi вони витратили пiд час виборчих перегонiв у 2004 та 2006 роках. Як би там не було, маємо факт. Представники проурядовоï коалiцiï у складi комунiстiв, морозiвцiв та регiоналiв пiшли на вiдверте iгнорування норм Конституцiï, пiдписаних ними ж полiтичних домовленостей про достроковi вибори та вимог дiючого законодавства, хоча б у розрiзi Закону Украïни “Про вибори народних депутатiв”, у якому, до речi, категорично забороняється вести агiтацiю в державних установах, а тим паче за кошти невиборчого фонду. Виникає логiчне запитання: навiщо проурядовцям так очевидно демонструвати свою зневагу до iснуючих правил i норм? Вiдповiдь приховується у результатах ïхньоï економiчноï дiяльностi у краïнi протягом 2006 та 2007 рокiв. В Украïнi вирує iнфляцiя, численнi верстви населення знову повернутi до рiвня критичного зубожiння. Цiни на газ, електроенергiю, квартплату, пальне, лiки, продукти харчування, товари зросли до неймовiрних величин, а рiвень заробiтних плат i пенсiй у вiдсотковому спiввiдношеннi настiльки жалюгiднi, що преважнiй бiльшостi громадян залишається лише думати про те, як взагалi звести кiнцi з кiнцями. Лохотрон пiд назвою “Покращення життя уже сьогоднi” не спрацював. Не очiкували проурядовцi, що доведеться вже через пiвтора роки вiдповiдати перед громадянами за таке “покращення”. Можливо, при грi в наперстки окремi азартнi потенцiйнi жертви наважаться ще раз ризикнути та спробувати повернути украдене аферюгами. Але ж краïна це не гра в наперстки. i люди не бажають мати справу з гравцями в азартнi iгри, якi намагаються визначати ïх сьогодення i майбутнє. Натомiсть, ще недавно, в запалi спроб отримати в однi руки усю повноту влади, антикризовики, сформувавши уряд i посилюючи повноваження Кабмiну, автоматично взяли на себе усю полiтичну та економiчну вiдповiдальнiсть за ситуацiю в державi. А результат, м’яко кажучи, жалюгiдний. У таких умовах варто згадати попереднiх керманичiв держави Л. Кравчука i Л. Кучму. Рiзниця лише в тiм, що попередники напряму, в ручному режимi управляли Прем’єром та урядом, а В. Янукович отримав необмеженi повноваження, управляючи державою через Уряд та пiдконтрольною йому Верховною Радою. Результати ж ïхньоï дiяльностi, вочевидь, слiд розумiти в народi так: “Кравчучки – для пересiчних громадян, а для щасливих родин олiгархiв на чолi з Януковичем i Ахметовим – покращення життя вже сьогоднi!” |
