І.Геращенко: позаблоковий статус України не перепона для вступу до НАТО

Насамперед, вона разом з головою обласної НСНУ О.Садиковим, побувала в будинку дитини «Красне сонечко» в Лісках. Там гості подарували чимало дитячих книжок, придбаних з урахуванням рекомендацій керівника будинку дитини та спеціаліста-логопеда.

Візит до будинку дитини затримався і лекцію в МДГУ ім.Петра Могили довелось дещо змістити в часі. Після цього І.Геращенко також поспілкувалась зі студентами МДУ ім. В.Сухомлинського і провела прес-конференцію для журналістів.

Якщо говорити про основну мету візиту, то поза всяким сумнівом левова доля тез І.Геращенко стосувалась НАТО. Хоча загалом І.Геращенко рішенням фракції закріплена як депутат-куратор Миколаївської області і вже не вперше приїздить до нас. За її словами система закріплення депутатів є вимушеним кроком, оскільки закон про вибори народних депутатів не передбачає представлення регіонів депутатами. І.Геращенко виступила за зміну виборчого закону і введення відкритих виборчих списків. Тобто, щоб люди мали змогу голосувати і за партію, і конкретно за людей в списку партії. Таким чином, визначаючи їх реальну популярність, і відповідно, можливість пройти до парламенту в разі, якщо партія подолає 3-х відсотковий бар’єр.

І все ж, переважно тематика виступів І.Геращенко стосувалась НАТО. На її думку, негативне ставлення деяких людей щодо НАТО обумовлене ще радянськими стереотипами.

За словами І.Геращенко, позаблоковий статус України не суперечить нашому членству в НАТО. Оскільки вона не юрист, вона не змогла пояснити юридичних тонкощів цієї тези, а лише послалась на те, що відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» 2003 року (проголосованим Партією регіонів, СДПУ(о) та іншими) „основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є: забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору”. А оскільки цей закон ніхто не оскаржував в Конституційному суді, то відповідно він не суперечить Конституції України. Не зважаючи на те, що логіка тут зрозуміла, мені як юристу здається це пояснення не зовсім коректним.

Закон закріпив лише те, що ми обов’язково маємо прагнути стати членом НАТО. Проте закон не передбачає сам вступ до НАТО в момент прийняття закону, а отже він закріплює мету, а не факт. З тим же успіхом можна було б закріпити за мету в майбутньому ліквідувати посаду Президента України і це б не суперечило Конституції, навіть, якщо вона і передбачає існування такої посади. Законодавче закріплення наміру змінити стан, який є в Конституції не протиречить Конституції. Тут справа в іншому.

Якщо, хоч комусь в цій країні спаде на думку не піддаватись на брехні про „позаблоковий статус України, закріплений в Конституції”, то він неодмінно візьме до рук тоненьку книжечку з назвою „Конституція України”. І... Не знайде там жодного слова про якусь позаблоковість. Адже вище Конституції нема жодного правового документу в Україні. Ні статут ООН, ні ще щось... Тільки Бог! Звичайно можна, кому не лінь, ще відкрити Акт проголошення незалежності України, про який декларативно, як і про Бога, вказано в преамбулі Конституції. Але там теж нічого про „позаблоковість” не говориться. Єдиний документ в якому колись зустрічалось це слово це юридичний документ СРСР, точніше УРСР – Декларація про суверенітет 1990 року. І там зовсім не йдеться про якусь позаблоковість України, бо тоді і України як держави не існувало. Йдеться про декларацію намірів УРСР в майбутньому, колись у світлому майбутті, стати позаблоковою республікою. А наміри і закріплений факт це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Та й декларація не передбачала намірів стати незалежною державою, а ми взяли й стали. Тому згадувати декларацію про наміри часів СРСР це юридично просто безглуздо.

Зрештою, юридичні моменти лише вторинні. Найпершу роль відіграє політична воля керівництва держави і, власне кажучи, виконання Закону України, який ніхто не відміняв. Стосовно думки населення, то І.Геращенко зауважила, що українці вкрай мало знають про життя в країнах, які нещодавно, так як і ми, входили до соціалістичного табору чи СРСР. Це зокрема 10 нових країн НАТО: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія, Словенія. Саме з цими країнами, на її думку, в нас найбільш схожа ситуація, а не з Швейцарією чи Швецією, які не є членами НАТО і які нам, іноді комуністи ставлять за приклад (Швейцарія не є членом ЄС , а в ООН вступила лише 2002 року). На думку І.Геращенко ЗМІ надто багато уваги приділяють внутрішньополітичним розбіркам і вкрай мало висвітленню життя в країнах Європи.

В силу такого інформаційного вакууму щодо життя простих громадян в натовських країнах, вважає І.Геращенко, необхідно займатись не пропагандою НАТО, а просто інформуванням. В недолік роботи українських ЗМІ депутат назвала той факт, що жоден з наших телеканалів не має кореспондентського пункту в Брюсселі, де розміщуються центральні органи НАТО, Єврокомісії та Європарламенту.

Також депутат переконана в тому, що вступ до ЄС та НАТО взаємопов’язані речі і тому всі постсоціалістичні країни проходять цей шлях без винятку.

Щодо тем, які не стосуються НАТО, то І.Геращенко заявила, що на 105% переконана в тому, що цього року ніяких дострокових виборів не буде. Крім цього, вона заявила, що у фракції НУНС ніколи не буде більше 50% депутатів, які б виступили за якесь переформатування коаліції. Також депутат розповіла, що при можливості, вона з задоволенням влітку відпочине в Коблево, яке справило на неї дуже гарне враження після молодіжного форуму 2005 року.