Я б хотів привернути увагу громадкості на питання, які сьогодні не можуть не турбувати суспільство в цілому і безперечно населення Миколаївської області. Що ж саме відбувається сьогодні на політичній арені, виборців турбує сьогодні першочергове питання: будуть вибори, чи ні? Як це визначено Указом Президента України 29 вересня поточного року.
Для того, що б відповісти на ці запитання потрібно зробити певний ракурс у витоки утвореняя, так званої, політичної і економічної кризи в країні. Але перед тим я все ж таки хотів би наголосити і нагадати населенню України, що 17 жовтня 2002 року Конституційний Суд фактично створив всі передумови для нинішнього Указу Президента України. При цьому хочу наголосити, що в силу діючого законодавства рішення Конституційного Суду переглядатися не можуть. І тому не можуть повторно бути розглянутими тим же Конституційним Судом. Так ось, розглядаючи у свій час це питання, яке на сьогодні для політиків – депутатів V скликанн є нагальним, які продовжують сьогодні, нажаль, імітувати пленарні засідання Верховної Ради. Хотів би нагадати, дослівно цитую рішення Конституційного Суду, з приводу тлумачення 82 статті Конституції України: «Верховна Рада є уповноваженою за умов обрання не менше 2/3 від її конституційного складу». Саме тоді Конституційний Суд постановив, дослідно цитую: ” ця вимога є умовою повноважень Верховної Ради, протягом всього періоду скликання і не може розглядатися лише, як підстава для відкриття її першого засідання, її першої сесії. А це означає, що у разі відсутності 151 депутата, Верховна Рада не може функціонувати”. Таким чином, Конституційний Суд надав відповіді на всі поставленні запитання, які так схвилювали представників Урядової коаліції, а саме: Партії Регіонів, Соціалістичну і Комуністичну партії, які, нажаль, ігноруючи вимоги діючого законодавства, продовжують політику щодо поглиблення політичної кризи, з однією метою, відтягнути, за будь яку ціну неминучий процес винесення вироку певній низці політичних партій, саме виборцями України.
Це страшніше ніж вироки Конституційного Суду. Не можливо ні при яких обставинах над верховенством права ставити верховенство корупції – те що ми побачили сьогодні в Верховній Раді України. Чому ми це з вами побачили? Вибори 2006 року до Місцевих Рад і Парламенту, чітко продемонстрували, що більшість населення України зорієнтовані на європейський розвиток України, на демократичні засади і цивілізовані методи розбудовування держави. Зрозумівши це, представники майбутньої антикризової коаліції, поставили собі за мету утворити собі штучну у Парламенті, так звану, конституційну більшість в 300 народних депутатів, ще й визначили для себе термін, 1 травня 2007 року, для того що б отримати для себе на кінець-то безграничну і одноосібну владу, яка б дозволяла впроваджувати політику руйнування незалежності, процвітання або становлення економіки нашої держави. Але хочу вас запевнити, що зухвалля, і можна так сказати, сценічні потуги представників проурядової більшості, починаючи від елементарного порушення діючого законодавства, які до речі, Кримінальним кодексом України розглядаються, інкримінується, як захоплення державної влади. Ми з вами бачили латентне захоплення і блокування роботи Конституційного Суду через підкуп судів Конституційного Суду, пряме і відкрите захоплення і блокування роботи Генеральної Прокуратури. В кінці кінців, захоплення і використання сесійної зали Верховної Ради, певною частиною депутатів, яка ні за яких умов не погодиться на проведення дострокових виборів, тому що вони розуміють прекрасно, що їхнє політичне життя, фактично, вже підходить до кінця. Тому що на протязі всього цього періоду вони продемонстрували громадкості, населенню, виборцям свою непослідовність і системну оману суспільства України. Хочу нагадати, що 4 травня 2007 року Керманич, представник проурядової більшості, розуміючи всі обставини, погодився на проведення дострокових виборів. Окрім того, 27 травня підписана Президентом, Кабінетом Міністрів і Головою Верховної Ради – спільна заява, яка чітко орієнтувала суспільство на проведення виборів 30 вересня, але ж чи були дотримані такі угоди? Треба чітко констатувати факт, ці угоди, саме представниками проурядової більшості, були не витримані, зруйновані і ми чітко сьогодні бачимо, спостерігаючи на, так зване, пленарне засідання – нелегітимне, налаштованість певної низки представників антикризової коаліції, затягнути максимально час, щодо початку проведення виборчої компанії, в надії, що буде утворений прецедент у неможливості проведення дострокових виборів до Парламенту України. |
