Найстаріша українська громадська організація „Просвіта” відсвяткувала своє 140-річчя

Насамперед, вразили як саме приміщення Муніципального колегіуму, так і актовий зал, в якому відбувались урочисті заходи. Дійсно новий високий рівень. Нічого подібного я в місті більше не бачив. Так само вразило обсяги будівництва поруч ще одного великого корпусу для колегіуму. Ну і самі урочистості теж пройшли оригінально. Варто лише сказати, що візитною карткою колегіуму є кобзарі. Точніше з 1200 учнів 150 володіють грою на цьому інструменті. Більше того, директор колегіуму В.Січко виступив перед Міністерством освіти і науки України з проектом програми патріотичного виховання через навчання грі на кобзі.

Власне кажучи, супроводжували урочистий захід з нагоди 140-річчя „Просвіти” саме виступи кобзарів та інших творчих колективів колегіуму.

На самому святі присутніх вітали заступник голови облдержадміністрації В.Луста, Голова Миколаївської організації ВГО „Просвіта” Н.Огренич, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка Д.Кремінь та інші. Цікаво, що виступив і представник Партії регіонів В.Семенков (уродженець Криму, який лише 8 років тому переселився до Миколаєва), який не лише сказав, що на скаутських вечорах читають українські вірші, а й сам намагався сказати деякі фрази українською і підкреслив свою повагу до тексту українського гімну.

Інші виступи великою оригінальністю не відзначались, хоча було підкреслено, що хоч наша мова поступово опановує втрачені за попереднє століття позиції, проте в Миколаєві досі ситуація не радісна. Крім цього, прозвучало цікаве питання: А чи існують у світі ще приклади існування громадської організації, вік якої сягає 140 років?

Власне кажучи, сама „Просвіта” зародилась у Львові, насамперед, у студентському середовищі і мала на меті з так би мовити „етнічної маси” творити свідому державницьку націю. Ця ціль організації, яку різні окупанти забороняли і яка народжувалась вже тричі, сподвигла Н.Огренич назвати „Просвіту” ледь не причиною нашої сучасної державності.

Крім ювілею самої „Просвіти” святкували і День української писемності й мови, який відповідно до Указу Президента від 1997 року святкується щорічно 9 листопада.

Загалом все пройшло, як би сказали раніше, „на високому ідейно-політичному рівні”.

Додаткова інформація:

2 вересня 1868 року Міністерство освіти Австро-Угорщини дозволило заснувати Товариство "Просвіта". Це стало підставою для скликання у Львові першого загального збору, який відбувся 8 грудня 1868 року. Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського: "Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальності”.