Під час
засідання „круглого столу”, крім А.Шевченка були присутні народний депутат
України Р.Забзалюк, голова Національної спілки журналістів І.Лубченко, голови
Миколаївської та Одеської обласних спілок журналістів, чимало працівників ЗМІ
Миколаївської та Одеської областей.
Найцікавішим
був виступ А.Шевченка. Як політик, він відносно молодий, хоча в перший раз,
коли він пройшов до парламенту у 2006 році за списками БЮТ, одразу став головою
Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.
Після виборів 2007 року А.Шевченко став першим заступником голови цього
комітету.
Цікаво, що такий авторитетний
фахівець у сфері мас-медіа вважає актуальними питаннями? Виявилось, що темою
номер один А.Шевченко вважає завелику долю держави в інформаційній сфері. За
його даними цифра державних ЗМІ коливається в межах від 800 до 1500. Тому
А.Шевченко виступає за роздержавлення ЗМІ. У зв’язку з цим він повідомив, що до
парламенту поданий законопроект про мораторій на відчуження майна редакцій
державних ЗМІ до їх роздержавлення.
Крім цього, основною проблемою
ЗМІ в нашій державі А.Шевченко бачить замовні матеріали (журналістським
сленгом – „джинсу”). Ситуацію, коли журналіст перестає бути журналістом і лише
пише за гроші те, що йому кажуть, А.Шевченко вважає ганьбою. Масове явище
продажності журналістів А.Шевченко пов’язує з відсутністю в журналістів
людської „внутрішньої свободи”.
Також А.Шевченко повідомив, що
готуються зміни до законодавства, які дещо полегшать роботу ЗМІ. Зокрема, буде
скасована норма про те, що впродовж 20 хвилин до і після теле-,
радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми партії (блоку)
забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи
оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, давати будь-яку інформацію
щодо цієї партії (блоку), висунутих нею кандидатів у депутати. Також скасується обов’язкове відтворення в
рекламі номерів і дат ліцензій, що особливо дратує в аудіо рекламі.
Основною подією в сфері
мас-медіа, яка вже сталась 2008 року А.Шевченко назвав заборону реклами алкоголю
і тютюну на зовнішніх носіях реклами з 1 січня 2009 року.
Власне кажучи
про таку заборону йшлося давно. Сайт „Медіа-бізнес” подає такі коментарі
провідних фахівців:
Керівник
проекту компанії UMM Леонід Хрипливий: „У
2004 року частка загальних річних витрат рекламодавців за товарними групами
"тютюнові вироби" та "алкогольні напої" (в сумі) становила
майже 30% від річного бюджету галузі. 2007-го цей показник знизився практично
до 14%. А цього року він міг би становити близько 7,5% (без урахування
наслідків законодавчої заборони з 01.01.2009 р. реклами тютюну і алкоголю на
зовнішніх носіях). Протягом останніх років, з року в рік, відбувалося постійне
зменшення частки як першої, так і другої категорії. Цей процес був спричинений,
з одного боку, багаторічними очікуваннями даної заборони в середовищі як
рекламодавців, так і рекламістів. З іншого, - був зумовлений постійним
розширенням клієнтської бази зовнішньої реклами, а також укрупненням
рекламодавців, які не займаються тютюном і алкоголем.”
Учасник
роботи над законопроектом, член Громадської ради з реклами Валерій Пекар: „Законодавчі
нововведення не вплинуть на ринок зовнішньої реклами - ринок готувався до цього
давно і ґрунтовно, під питанням була лише дата набуття забороною чинності.
Низка політичних криз значно відтермінувала цей процес, і навіть у прихильників
"рвати кіньми", яких було немало серед депутатів-популістів, нічого
не вийшло. Сьогодні тютюн і алкоголь дають лише 10-12% прибутків зовнішньої
реклами - ця цифра природно рік за роком стає меншою.”
|